Поранений

Олександр, 27 років, боєць 30 ОМБр, поранений біля Лутугино

Травма

Травма: наслідки  вогнепального осколкового поранення:

• дефект кісток передплюсни,
• варусна деформація переднього відділу правої стопи.

Перебіг травми у разі незастосування клітинних технологій: кістки передплюсни у стопі Олександра зміщені, через що стопа деформована. Боєць відчуває болі при ходінні, а кожного дня після  обіду нога набрякає, а біль посилюється – і боєць не може ходити без палички. Така ситуація триває вже близько року, тому Олександр не може працювати та фактично залишається інвалідом. Надалі, у разі відсутності лікування, стан ноги погіршуватиметься, можливі трофічні порушення та ускладнення, що можуть призвести до ампутації.

Необхідне лікування: реконструктивно-відновлювальне лікування стопи, що допоможе вивести кістки стопи у фізіологічне положення та повернути нозі повноцінні функції.

Вартість лікування зі знижкою медичного центру 36%: 280 289 грн

Деталізація витрат на діагностику та лікування:

1. Обстеження та консультації спеціалістів (ортопедія, біострахування) – 13 775 грн
2. Забір фрагменту малогомілкової кістки та червоного кісткового мозку (зі знижкою 40%) – 16 350 грн
3. Культивування 30 млн. клітин (зі знижкою 30%) – 56 000 грн.
4. Періостальні клітини, 20 млн (зі знижкою 30%) – 42 000 грн.
5. Загальна вартість реконструктивно-відновлювального лікування (зі знижкою 40%) – 152 164 грн.

Детальніше про пораненого

Олександр  – боєць 30 ОМБр.  Був поранений неподалік Лутугино. У серпні 2014 року позиції українських військ біля міста щоденно обстрілювалися з боку ворога. В один з цих днів, 16 серпня, снаряд розірвався на відстані 1 метр від Олександра, унаслідок чого від удару осколком постраждала стопа бійця.

Лікування бійця проходило здебільшого у Вінниці – зі стопи вилучили дрібні осколки, встановили вак-апарат та закрили рану. Лікування травми кісток не проводилося, тому кістки стопи так і залишилися зміщеними та невідновленими.

Олександр був мобілізований у зону АТО ще  під час першої хвилі – у березні 2014 року. Спочатку його підрозділ стояв на кордоні з окупованим Кримом, потім боєць пройшов Савур-Могилу, Степанівку, Міусинськ.

До війни він працював у будівництві у Києві та Москві, а потім пішов на контракт до ЗСУ. Зараз, на рідній Житомирщині у Новоград-Волинському героя чекає родина – дружина, 5-річний син та 1,5-річна донька, яка, до речі, народилася саме у час участі Олександра в АТО.

Допоможемо герою разом!